Преса і література

Літературно-
науковий вістник

«Літерату́рно-науко́вий ві́стник»
(«ЛНВ») — всеукраїнський літературний і
науковий часопис, заснований Михайлом
Грушевським, Іваном
Франком, Олександром
Борковським, Осипом Маковеєм. Двох
останніх невдовзі замінив Володимир
Гнатюк. Фактичним редактором першого
періоду існування був Іван Франко. Виходив
у Львові (1898—1906),
у Києві (1907—1914, 1917—1919) та у
Львові під редагуванням Д. Донцова
(1922—1932). Видавався часопис Науковим
товариством імені Тараса Шевченка. У
журналі друкувалися найкращі українські
письменники та вчені.

Саме тут були вперше
надруковані «Перехресні стежки» Івана
Франка, «Євшан-зілля» Миколи
Вороного, «Досвітні огні» Лесі Українки.
Друкувалися також українські
переклади Едґара По, Фрідріха
Шиллера, Вільяма Шекспіра.

Наприкінці грудня 1897 р. на базі
двотижневика «Зоря» вийшов перший номер
періодичного журналу «Рідне Слово»,
наступного року часопис перейменовано на
«Літературно-Науковий Вістник».

Журнал “Молода
Україна”

Молода Україна — український
молодіжний щомісячний журнал,
який виходив у Львові в січні 1900
р. до березня 1903 р. (з перервами).
Друкований орган молодіжної
організації «Молода Україна».
Вийшло 33 номери.

У виданні і редагуванні журналу
брали участь О. Грабовський, М.
Залітач, В. Старосольський, Є.
Косевич, А. Крушельницький, Л.
Цегельський, В. Темницький та ін.
Неофіційний орган «Академічної
Громади».

Журнал відстоював ідею
незалежності України, виступав
проти полонізації, вів боротьбу за
створення українських вищих
шкіл.

У «Молодій Україні» публікували
художні твори: Л. Мартович, С.
Чарнецький, В. Щурат, М. Яцків, В.
Пачовський і Леся Українка.
Припинив існування через
фінансові труднощі.

Часопис «Дiло»
(1880-1914)

«Ді́ло» — провідний часопис Галичини,
її перший, найстаріший і впродовж
багатьох років єдиний український
щоденник (перше число появилося 14
січня 1880); офіційний
орган УНДП і УНДО. На початку 1920-х
через цензурні переслідування видання
часто змінювало назву: «Громадська
думка», «Українська думка»,
«Український вістник», «Громадський
вістник», «Свобода».

Виходив у 1880–1939 роках у Львові.

1881–1906 — при «Ділі»
виходила «Бібліотека
найзнаменитіших повістей»
(вийшло 74 томи).

1936–1939 — виходила
«Бібліотека «Діла» (48 томів).

З часу своєї появи «Діло»
відстоювало
ідеологію народовецької партії,
з 1886 — товариства «Народна
Рада», з 1899 — Української
Національно-Демократичної
Партії, пізніше Української
Народної Трудової Партії,
з 1925 — УНДО (Українського
національно-демократичного
об'єднання). Хоч газету
асоціювали зі згаданими
партіями, але вона нераз
виступала з критикою
партійного керівництва.

“Молодь України”

«Молодь України» — українська
газета, виходить з грудня 1925 —
українська газета, виходить з
грудня 1925 року. За часів СРСР —
орган ЦК ЛКСМУ — українська газета,
виходить з грудня 1925 року. За часів
СРСР — орган ЦК ЛКСМУ, український
аналог Комсомольської правди.

З грудня 1925З грудня 1925 року газета
видавалася в Харкові. В 1934 році
столицею України став Київ і «Молодь
України» переїхала до Києва. Газета
виходила друком і під час Другої
світової війни, перебуваючи
тимчасово в евакуації. У післявоєнні
роки тривав її розквіт. Популярність
серед читачів особливо зросла в
1960-80-х роках, коли її тираж
наближався до мільйона, а
передплатників було — сотні тисяч. З
1990-х років газеті довелося, як і
багатьом іншим виданням, зазнати
болючих ударів як від зигзагів і примх
ринкової економіки, так і від
українофобних діячів, які стали
прориватися в кабінети багатьох
владних структур. Газета нагороджена
трьома орденами — орденом Великої
Вітчизняної війни, орденом Дружби
народів та орденом Трудового
Червоного Прапора.

За роки свого існування «Молодь
України» була трибуною для багатьох
відомих особистостей. Серед них
особливо пам'ятні такі імена: Василь
Симоненко,Максим Рильський, Андрій
Малишко, Микола Вінграновський,
Борис Олійник, Віталій Коротич, Іван
Драч, Іван Дзюба, Євген Сверстюк,
Василь Стус, Станіслав Тельнюк, Іван
Світличний, Анатолій Матвійчук.

“Літературна Україна”

«Літературна Україна» —
щотижневик, газета
письменників України,
відома своєю високою
громадянською позицією і
відстоюванням
національних ідеалів.

Заснована 21 березня 1927
року в Києві під назвою
«Літературна газета» як
орган ВУСПП. На її
сторінках друкують
інформацію про творчу
діяльність письменства
України, нові літературні
твори, критичні статті та
рецензії.

Сьогодні «Літературна
Україна» — щотижнева
газета, орган
правління Національної
спілки письменників
України.

“Українська Літературна Газета”

«Українська Літературна
Газета» —
місячник літератури, мистец
тва, критики, наукового і
громадського життя.

Виходив
у Мюнхені 1955 — 1960р.р.
Редактори І. Кошелівець, Ю.
Лавріненко.

З січня 1961 на базі
«Української Літературної
Газети» й «Сучасної
України» виходить журнал
«Сучасність».

9 жовтня 2009 побачив світ
перший номер нової
«Української літературної
газети»

“Українська нива”

«Українська Нива» —
ілюстрований тижневик,
виходив (1926 — 1927) у
Варшаві як орган
українських емігрантів з
Центральних і Східних
Земель (7 разів на місяць);
1928 — 1937 у Луцьку як
орган Волинського
Українського Об'єднання
(ВУО) при допомозі
польського воєводи Г.
Юзефського.

«У. Н.» пропаґувала
польсько-українську
співпрацю. У 1937 «У. Н.»
замінило «Волинське
Слово».