Українське образотворче
мистецтво ХІХ ст.

Скульптура. Палацово-паркові

комплекси. Дерев'яна та мурована

архітектура

Живопис

Декоративно-ужиткове мистецтво та

народні художні промисли

Зміст

Яскравими зразками дерев'яної архітектури XIX ст. є церква
Преображення Господнього (с. Сухоліеи Київської обл.), Іосафівська
церква (с. Бірки Волинської обл.).

Дерев'яна та мурована архітектура

Іосафівська церква (с.
Бірки, Волинської
обл.)

Церква
Преображеня
Гсподнього (с.
Сухолеін,
Київської
обл.)

Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особ
ливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та
культурного значення. Серед досягнень містобудування — площа Бог
дана Хмельницького в Києві, Адама Міцкевича у Львові, забудова ву
лиць Дерибасівської та Пушкінської в Одесі.

Дерев'яна та мурована архітектура

Площа Богдана
Хмельницького в Києві

Чудові зразки скульптурного мистецтва залишив відомий австрійський
скульптор Гартман Вітвер. Визначні творіння майстра — чотири фон
тани зі статуями персонажів із грецької міфології: Діани, Нептуна,
Адоніса, Амфітрити — на площі Ринок та меморіальні скульптури на

Личаківському кладовищі у Львові — вражають майстерністю
виконання.

Скульптура

Стриманістю і реалістичним трактуванням образів відрізняються твори
Леоніда Позена. Най-відомішою пам'яткою монументальної скульптури є
пам'ятник І. Котляревському з цікавими рельєфами на теми творів
«Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» у Полтаві.

Скульптура

Наприкінці XVIII — початку XIX ст. поширилось будівництво
палацово-паркових комплексів. Для палаців обиралися особливо
мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розу-мовські,
Скоропадські, Закревські — представники давніх родин козацької
старшини, а згодом — і дворянські родини.

Палацово - паркові
комплекси

Качанівка (Чернігівська обл.) - Палацово-
парковий комплекс Качанівка - Палац
українського магнатського і меценатського
роду Тарновських 18-19 ст.

Резиденції, які й досі викликають чималий подив та захоплення,
розташовані в селах Верхівня (Житомирщина), Тростянець
(Чернігівщина), Корсунь-Шевченківський (Черкащина), Хомутець
(Полтавщина). Крім того, в Центральній Україні збереглися видатні
шедеври садово-паркового мистецтва доби класицизму (Умань, Біла
Церква). Деякі маєтки перебувають, на жаль, у запустінні, як, приміром,
Руде Село на Київщині. Іншим пощастило більше.

Палацово-паркові комплекси

Умань

ЗМІСТ

Хоча у XIX столітті головним центром освіти в Російській імперії і далі
була Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників приваблює
Україна — «нова Італія», як її тоді називали.

Перехід до реалізму ініціював учень Боровиковського, українець з
грецьким корінням з Ніжина Олекса Венеціанов (1779 — 1847). Він мав у
своїй майстерні у Петербурзької академії мистецтв значну групу учнів.
Але авторитет та блискуча художня манера Карла Брюллова вразила
учнів Венеціанова більше й вони перейшли до модного метра.

Серед учнів Брюллова були й останні українські майстри класичного
малярства — Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Дмитро Безперчий та ін.
Тарас Шевченко, геній українського слова, був за фахом художник. Його
творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, жанрову,
пейзажну, релігійну.

Живопис

Визначними постатями в пейзажному живописі були І. Сошенко, М.
Сажин, В. Штернберг. Картини Івана Сошенка відзначаються правдивіс
тю передачі пейзажних мотивів. Він був хорошим колористом, яскравим
доказом є картина «Біля переправи через Дніпро», у якій художник
вирішує складне завдання — передачу нічного пейзажу.

Живопис

Іван
Сошенко

Новий етап у розвитку українського образотворчого мистецтва
пов'язаний із творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Шевченко-
художник обрав шлях реалістичного відображення життя. Він приділяв
увагу темам, узятим з історії українського народу («Катерина»,
«Циганка-ворожка», «Селянська родина»).

Живопис

Шевченко
«Катерина»

ЗМІСТ

Вишивка

Орнаментальні мотиви, візерунки та кольори в

кожній місцевості мали свої особливості.

Композиції і
спосіб вишивання подільських ви

робів відрізняються від
полтавських і київських.

Полтавщина славилась орнаментами
блакитних,

сірих та зеленуватих тонів, а також вишивкою

«білим по білому». Улюблені мотиви Київщини

—
грона винограду, гілочки калини та пишні

квіти, виконані
червоними та чорними нитками на білому тлі. Подільські майстрині
застосовували надзвичайно широку палітру кольорів, а основу
орнаментів складали геометризовані рослинні й тваринні мотиви.

Декоративно-ужиткове мистецтво
та народні художні промисли

Ткацтво

Найбільшого розквіту ткацтво досягло

на
початку XIX ст. В Україні виробляли

скатертини,
рушники та інші побутові

речі.

Полотна ткали з льняної та конопляної

пряжі різних сортів, а наприкінці XIX

ст. почали ткати з
фабричної пряжі.

Візерунки тканин створювалися
переплетенням ниток і мали встановлені з давніх часів назви —
«окружки», «сосонки», «гречечка», «коропова луска». Виготовляли й
узорчасті рядна поперечносмугастих композицій із нескладним
геометричним орнаментом.