Вогняна саламандра

НАЗВИ

Вогняна або плямиста саламандра - тварина
класу земноводних із струнким тілом. Інші назви:
дощівка, сисмолоко, вогняна ящірка, ящур, сисак,
качур.

АРЕАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Саламандра плямиста
живе в лісах і
пагорбистій місцевості
більшої частини
Східної, Південної та
Центральної Європи, а
також на північній
частині Близького
Сходу.

АРЕАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

На території України вид зустрічається в
Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій
та Львівській областях, де живе у букових і

смерекових лісах Карпат,

піднімається до верхньої межі

лісу,
населяє криволісся і полонини, зустрічається на
узліссях і зрубах. Надає перевагу біотопам з
товстим шаром лісової підстилки та моху.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ

Вивчення чисельності саламандр у різні сезони
активності у Закарпатті показує наявність 3-5
особин на 100 метрів маршруту.

У залісених долинах гірських
річок Карпат чисельність
дорослих та цьоголітків
вища і може досягати
45-50 особин на 1 кв.км.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ

У Карпатському біосферному заповіднику
найвища щільність цих тварин в Угольско-
Широколужанському масиві, де вона складає
12-80 особин на гектар. Серед цих тварин 60%
представлено дорослими особинами, близько
30% напівдорослими і 10% молодими.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

Загальна довжина дорослих тварин досягає 150 -
250 мм. У них масивні голова і тулуб, круглий у
поперечному розтині хвіст. Очі
великі, позаду них розміщені
опукло-довгасті отруйні залози -
паротиди. На передніх кінцівках
по 4, на задніх по 5 пальців,
плавальні перетинки не розвинуті.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

Тіло сегментовано 10-12 вдавлюваннями, так
званими реберними борознами, які переходять
на передню частину хвоста. Забарвлення тіла
чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-
жовтими плямами неправильної форми (деякі
особини можуть їх не мати), малюнок мінливий.

ШКІРНІ ЗАЛОЗИ

Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє
на нервову систему і є доволі токсичною для
ссавців, її середня смертельна доза складає 1-2
мг на 1 кг маси жертви. Захисна функція шкірних
виділень також пов'язана з антигрибковою та
антибактеріальною дією.

ЖИВЛЕННЯ

До складу живлення дорослих саламандр
входять різні види безхребетних (гусінь
метеликів, двокрилих, дощові черви, рідше -
павуки, жуки) та хребетних (личинки інших
видів земноводних). За складом живлення
саламандри стоять ближче до безхвостих
амфібій, ніж до тритонів.

ПОВЕДІНКА

Саламандри характеризуються виразною
прив'язаністю до одних і тих самих ділянок. Так

близько 20% особин у

Карпатському біосферному

заповіднику були знайдені

через рік у
радіусі 20-25 м

від точки мічення, а
ще

через 4 роки тут відзначені 10-15%
від кількості мічених тварин.

ПОВЕДІНКА

Початок активності навесні значною мірою
визначається погодними умовами. У Карпатах ці
земноводні пробуджуються після зимової сплячки
досить рано — у березні-квітні. Відзначені
випадки появи
та пересування
саламандр в лютому
(як правило у теплу
зиму) прямо по снігу.

ЗИМУВАННЯ

На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують
групами в підземних сховищах, у порожнинах
під коренями дерев, під камінням, у норах,
льохах і підвалах. Дорослі
тварини звичайно
ведуть присмерково-нічний
спосіб життя, однак при
підвищенні вологості повітря в похмурні чи
дощові дні до 90% і більше можуть бути
активними і вдень. і вночі.

ПРИРОДНІ ВОРОГИ

Природні вороги саламандри
- змії (звичайний та водяний
вуж), птахи (рибалочка-
водомороз, пронурок), ссавці
(кабан). Личинками
саламандр можуть
харчуватися риби, тритони,
жаби, а також личинки
водяних жуків.

РОЗМНОЖЕННЯ

Сезон розмноження розтягнутий майже на весь
період літньої активності, але найчастіше
парування припадає на червень-липень.
Паруванню передує складна
та оригінальна шлюбна
церемонія. Запліднення може
відбуватися як в воді так і на
суші. Самець відкладає на
ґрунт сперматофор, після чого самиця захоплює
його клоакою.

РОЗМНОЖЕННЯ

Сперматозоїди у сперматеці самиці можуть
зберігати здатність до запліднення протягом
трьох років. Відомі випадки парування, коли
самиці мали вже розвинених зародків у
яйцеводах. Яйця
розвиваються у тілі
самки близько 5-10
місяців.

РОЗМНОЖЕННЯ

Статевозрілими саламандри стають на 3-4-му році
життя при загальній довжині тіла близько 120 мм
(самці) та 140 мм (самиці).

Вагітність та народження личинок може відбуватися
не тільки протягом двох сезонів (відхід вагітних
самиць на зимівлю в листопаді і народження
личинок по закінченні зимівлі — приблизно у квітні),
але й протягом одного року. У всякому випадку,
існують відмінності в циклах розмноження самиць,
що населяють регіони, розташовані на різних
висотах.

РОЗМНОЖЕННЯ

Розвиток личинок у природі звичайно триває
3-3,5 місяців. Метаморфоз триває до кінця
серпня — початку вересня. У деяких випадках
личинки не завершують його, навіть, перед
зимівлею.