ПОНЯТТЯ ПРО
МАЛЮНОК,
ЙОГО ВИДИ Й
ОБРАЗОТВОРЧІ
ЗАСОБИ

Малюнок, який ще
називають

мистецтвом начерку, є вища
точка

і живопису, і скульптури,

і архітектури……

Мікеланджело

Мікеланджело

Малюнок до фрески “Сікстинська
капеля”

План

Види малюнків.

Малювання плоских предметів.

Перспективне малювання.

Малюнок - зображення предметів і
явищ, виконане на площині від руки за
допомогою графічних засобів: лінії,
штриха, плями та їхніх комбінацій.

Види малюнків. Залежно від призначення малюнки можна поділити на такі: художній, науково-пізнавальний, технічний.

Види малюнків. Залежно від призначення малюнки можна поділити на такі: художній, науково-пізнавальний, технічний.

Види малюнків.

художній,

науково-пізнавальний,

технічний.

Е. Мане
“Портрет”

ХУДОЖНІЙ
МАЛЮНОК

НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ

ТЕХНІЧНИ
Й

М. Фешин, «Голова
хлопчика»

В. Касіян,
«Автопортрет».

ТОНОВІ МАЛЮНКИ

Лінійний малюнок більш художній та емоційний,
якщо його виконати просторовою лінією різної
товщини, насиченості та довжини.

Тоновий малюнок виконують не тільки
просторовими лініями, а й світлотінню, яка
допомагає показати пластичну форму предмета,
його рельєф, положення в просторі.

Навчальний малюнок - це цілеспрямоване
зображення на предметній площині об'єктів
реального світу з метою вивчення правил
побудови форми та зображення.

Основними видами завдань і вправ з навчального малюнка є
закінчений навчальний малюнок з натури, що ґрунтується на
порівняно тривалому спостереженні й зображенні, та начерки.
Закінчений малюнок (тривалість роботи 2—6 год) залежно від
складності завдання сприяє глибокому вивченню окремих правил і
законів побудови реалістичного зображення, виробленню вмінь і
навичок працювати планомірно, у певній методичній послідовності,
доводячи малюнок до закінченості. Начерки з натури (тривалість
роботи 10-20 хв) розвивають уміння і навички бачити предмет у
цілому, виділяти та зображувати в ньому головне, пропускаючи
другорядні деталі. Так, виконуючи начерк людини, слід передавати
пропорції, характерні особливості натури, її рух.

Корисним для учнів є малювання з пам'яті та з уяви, в процесі
якого велике значення мають образи пам'яті та уявлення. Образи
пам'яті - це образи об'єктів і явищ навколишньої дійсності, які
виникли в людини під час їх сприймання і зберігаються, коли їх уже
немає. Образи об'єктів і явищ, які в цей момент не сприймаються,
проте були сприйняті раніше, називаються уявленням.

Розвинена пам'ять - необхідна умова успішної діяльності
людини, яка набуває знань завдяки пам'яті та використовує їх у
своїй діяльності. Без участі пам'яті неможливе пізнання дійсності,
бо в процесі сприймання людина порівнює те, що вже сприймає, зі
знаннями та досвідом, які збереглися в її пам'яті.

Малюнок з пам'яті - це зображення на папері
об'єкта таким, яким він сприймався нашим
зором у просторі.

Малювання з пам'яті та з уяви тісно по
в'язано з малюванням з натури і, як
підтверджують дослідження, значно сприяє
грамотності та виразності його.

Малюнок з уяви - це зображення на папері
об'єкта в довільному просторовому положенні.
Зображуваний з уяви об'єкт у конкретному
просторовому положенні людина могла раніше
випадково (не спеціально) бачити.

Малювання з пам'яті та з уяви сприяє
розвитку зорової пам'яті, просторової та
творчої уяви студентів, їхнього мислення, а
також умінь і навичок у малюванні на класній
дошці. Воно є найкращим методом
закріплення здобутих знань і навичок.

Процес виконання навчального малюнка з натури об'єднує
два нерозривно пов'язаних види діяльності того, хто малює, -
спостереження (вивчення) і зображення натури. Тому навчання
малювання має бути спрямоване на виконання двох
взаємозв'язаних завдань:

розвитку зорового сприймання;

оволодіння основами образотворчої грамоти, уміннями і
навичками реалістичного зображення. Уміння правильно
сприймати зором натуру дається людині не відразу, його
потрібно виховувати, розвивати і постійно удосконалювати
як у процесі малювання з натури, так і в різній творчій
діяльності.

Щоб розвивати зорове сприймання, вчителеві потрібно
виховувати уміння «бачити» загальну форму предмета,
конструктивну будову, пропорції, його видиме положення в
просторі, світлотінь та колір.

Щодо реалістичного зображення натури перед тими, хто
малює,

ставляться такі завдання:

1) навчитися композиційне правильно розміщувати малюнок на
аркуші паперу, визначивши габаритні розміри натури та її
загальну форму;

2) передавати пропорції предмета, його конструктивну будову та
видиму реальну форму;

3) виявляти світлотінню форму предмета;

4) передавати колір предмета (якщо це завдання ставиться в
малюнку);

5) художньо узагальнювати малюнок.

Важливого значення для опанування методики викладання
образотворчого мистецтва педагогом набула організація процесу
малювання: робоче місце, матеріали та обладнання для роботи.

Положення тулуба та рук під час
малювання

2. МАЛЮВАННЯ ПЛОСКИХ ПРЕДМЕТІВ

Форма (лат. forma - зовнішність, устрій) -
зовнішній вигляд, обрис предмета. Зором вона
сприймається як щось ціле; при зображенні
вона перебуває в тісній взаємодії з величиною і
положенням у просторі.

В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти форму,
бо малюнок - це побудова графічними засобами форми на площині
за законами зорового сприйняття. Уявлення про форму в дитини
починає створюватися у ранньому віці, коли вона, сприймаючи
об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів.

З розвитком дитини збагачується її досвід, удосконалюється
сприймання предметів, їхньої форми. В учнів початкових класів
за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші
знання про форму плоских і об'ємних предметів, про їхнє
положення в просторі. Вивчення форми в процесі графічної
діяльності на заняттях з образотворчого мистецтва має два етапи:

1) зображення умовно-плоских* предметів у фронтальному положенні з
передачею лише двох вимірів;

2) малювання умовно-плоских і об'ємних предметів у перспективі,
тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині,

Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є
предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата,
прямокутника, трикутника, кола, овала та їхніх комбінацій).
Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка,
портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні
та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата,
ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного
світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи).

В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти
форму, бо малюнок - це побудова графічними засобами форми на
площині за законами зорового сприйняття. Уявлення про форму в
дитини починає створюватися у ранньому віці, коли вона,
сприймаючи об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою
предметів.

З розвитком дитини збагачується її досвід, удосконалюється
сприймання предметів, їхньої форми. В учнів початкових класів
за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші
знання про форму плоских і об'ємних предметів, про їхнє
положення в просторі. Вивчення форми в процесі графічної
діяльності на заняттях з образотворчого мистецтва має два етапи:

1) зображення умовно-плоских* предметів у фронтальному положенні з
передачею лише двох вимірів;

2) малювання умовно-плоских і об'ємних предметів у перспективі,
тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині,

Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є
предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата,
прямокутника, трикутника, кола, овала та їхніх комбінацій).
Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка,
портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні
та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата,
ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного
світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи).

У малюванні з натури слід дотримуватися
загальновизнаних умов для сприймання й аналізу зображуваного.
Вміння «бачити» натуру на початковій стадії малювання
вирішує успіх роботи, сприяє правильному мисленню про
предмети (про їхню форму, пропорції, конструктивну будову,
колір), уточнює та збагачує уявлення про навколишню дійсність.
Малюнок з натури є основним видом зображення в оволодінні
грамотою реалістичного зображення. Малюнок безпосередньо з
натури - це процес, при якому ми не тільки наочно бачимо
предмет, спостерігаємо за ним, визначаємо його форму,
пропорції, конструктивну будову, а й реалістично його
зображуємо. Під час зображення предмета ті, хто малює,
набувають умінь і навичок у розміщенні малюнка на певній
площині, послідовності побудови малюнка, передаючи характерну
форму, пропорції та просторове положення натури, оволодівають
технічними прийомами роботи. Отже, головним завданням
малювання з натури має бути вміння бачити і зображувати
об'єкти.

Малювання з натури, як кожна творча діяльність, потребує
виконання таких завдань:

1) попереднього аналізу натури;

2) композиційного розміщення зображення на аркуші паперу;

3) передачі конструктивної форми і пропорцій предмета;

4) детального промальовування форми предмета;

5) передачі художньої цілісності малюнка.

Пропорції предмета (співвідношення розмірів
частин предмета) слід визначати на око, щоб
розвивати в людини окомір, а до візування
звертатися у разі перевірки. Візування - це
визначення пропорцій предмета олівцем, який
тримають у витягнутій руці між оком і натурою
.

3. Перспективне
малювання

Перспектива (лат. рersрісіо - бачу наскрізь,
уважно розглядаю) - це наука про закони
зображення предметів на площині відповідно до
тих уявлюваних скорочень розмірів, обрисів
форми і світлотіньових відношень, які
спостерігаються в натурі. Розрізняють лінійну і
повітряну, або тональну, перспективи.

Лінійна перспектива розглядає питання, пов'язані
з величиною і формою предметів залежно від
точки зору.

Повітряна перспектива розглядає вплив повітря
на зміну чіткості й кольору предметів із зміною
відстані.

Знання законів лінійної і повітряної перспектив
допомагає зображувати на двовимірній площині
тривимірні предмети так, щоб вони
сприймалися об'ємними.

Важливим методичним питанням у розвитку знань про форму є
питання про добір моделей (натури) для спостереження,
узагальнення і графічного зображення їх на малюнку.