ІВАН НЕЧУЙ – ЛЕВИЦЬКИЙ

1838-1918

КЛАСИК
УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

ДИТИНСТВО

Іван Нечуй-Левицький народився 13 листопада 1838 року в с.
Стеблів у сім’ї парафіяльного священника. Батько письменника у

40-х рр. відкрив на власні кошти українську школу для дітей
стеблівських кріпаків. Разом з сільськими хлопчаками осягав ази
грамоти й Іван. Але школу закрив місцевий поміщик.

Музей-садиба Івана Нечуя-Левицького у Стеблеві

ДУХОВНЕ УЧИЛИЩЕ

У 1845 році, після закриття батьківської
школи, малого Івана Левицького відвезли
в Богуслав до дядька Євтропа
Трезвінського. Той повинен був протягом
двох років готувати свого небожа до
вступу в духовне училище. На дев’ятому
році життя Івана віддали до бурси: батько
хотів, щоб його син став священником.
Протягом шести років навчався там
майбутній письменник. 1852 року Нечуй-
Левицький закінчив Богуславське
духовне училище, а наступного року
переїхав у Київ, де поступив навчатися в
семінарію.

Левицького ніколи не
вабила духовна кар’єра, він
прагнув віддати свої сили на
користь народу. Закінчивши
1865 року академію у званні
магістра богослов’я, Іван
Семенович рішуче
відмовився від попівської
ряси і присвятив себе
благородній педагогічній і
літературній діяльності.

МАГІСТР БОГОСЛОВ`Я

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Протягом 1865-1866 рр. він викладав російську словесність у Полтавській
семінарії. Там же написав перші свої твори — повість «Дві московни» й
оповідання «Рибалка Панаса Круть», які були надруковані 1868 року у
львівському часописі «Правда».

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Левицький писав свої гостросоціальні
твори у надто тяжкій для української
літератури час, а тому змушений був
ховатися під псевдонімом «І. Нечуй».
Службові обставини і матеріальна
скрута примусили письменника вже
через рік залишити Полтаву і виїхати до
Польщі.

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Після шестирічного
перебування в Польщі І.
Нечуй-Левицького
призначили викладачем
російської мови першої
Кишинівської чоловічої
гімназії. Під час
вчителювання в Кишиневі
вийшли у світ його найкращі
повісті «Микола Джеря»
(1878), «Кайдашева сім’я»
(1879), «Бурлачка» (1880).

Дисертація Нечуя-Левицького

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Виснажлива вчительська й
творча праця, постійне
переслідування з боку
агентів Бессарабського
губернського
жандармського управління,
сімейна невлаштованість —
усе це швидко підірвало
здоров’я Івана Семеновича.
З цієї причини він змушений
був піти у відставку.

І. Нечуй- Левицький серед колег

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Невдовзі
письменник
переїхав до Києва.
Тривалий час він
жив, отримуючи
невелику пенсію,
якої ледве вистачало
на харчі та плату за
квартиру. До того ж
ще й хвороба часто
приковувала
самотню людину до
ліжка.

І. Нечуй-Левицький в колі членів
"Київської громади". 1873 р.

ЛІТЕРАТУРНА ПРАЦЯ

Незважаючи на несприятливі умови для літературної праці,

Іван Семенович за два роки написав нарис «В Карпатах»,
оповідання «Невинна», «Два приятелі» та інші твори.

… 2 квітня 1918 року у
притулку для старих
одинарів перестало
битися щире серце Нечуя-
Левицького. Його
поховали 4 квітня на
Байковому кладовищі.