СТОМЛЕННЯ, ЙОГО
ФІЗІОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ І
ДІАГНОСТИКА. ПЕДАГОГІЧНІ
ОСНОВИ ПОДОЛАННЯ РАННЬОЇ
ВТОМИ.

ПЛАН:

Механізм розвитку втоми, її
фізіологічна і біологічна сутність

Показники і стадії втоми

Ступені втоми та критерії їх оцінки

Відмінності між втомою і
перевтомою

Особливості втоми при фізичній і
розумовій роботі

Втому треба лікувати

Втома(стомлення) — тимчасове зниження
працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи,
яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників
роботи і погіршенні координації робочих функцій.

Механізм розвитку втоми, її фізіологічна і
біологічна сутність

Фізіологічна суть втоми полягає в зниженні лабільності
нервової системи у зв’язку з затратами енергетичних ресурсів
і розвитком процесу гальмування, внаслідок чого
порушуються робочий динамічний стереотип і координація
робочих функцій.

За біологічною суттю втома являє собою пристосовну
фізіологічну захисну реакцію організму. Через такий
компонент, як процес гальмування, втома захищає робочі
апарати від глибоких місцевих зрушень і забезпечує
можливість швидкого відпочинку та відновлення роботи.
Функціональні затрати, які спричиняють втому, біологічно
корисні для організму, оскільки стимулюють відновлювальні
процеси, що забезпечує підвищення працездатності. Помірна
втома не зашкоджує здоров’ю людини, і на фоні початкових
ознак її робота може тривати за рахунок резервних
можливостей організму.

Механізм втоми при м’язовій роботі (за В. В. Розенблатом)

первинну
втому *

вторинну
втому *

РОЗРІЗНЯЮТЬ:

*швидко розвивається;

*навпаки, повільно (залежно від характеру роботи, вихідного
функціонального стану людини,втома може досягати різної
глибини, переходити у хронічну втому, або перевтому).

Показники і стадії втоми

Втома як складний процес тимчасових зрушень у фізіологічному
і психологічному стані людини в результаті напруженої або
тривалої роботи характеризується суб’єктивними і об’
єктивними показниками.

Суб’єктивні показники втоми:

відчуття стомленості;

відчуття знесилення;

нестійкість і відволікання уваги;

порушення в моторній сфері;

погіршення пам’яті і мислення;

послаблення волі, рішучості, витримки,
самоконтролю;

сонливість.

Об’єктивні показники втоми:

показники ефективності роботи;

зміни в різних фізіологічних системах і
психічних функціях.

ЗРУШЕННЯ У ПСИХІЧНІЙ СФЕРІ
ВНАСЛІДОК ВТОМИ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ЗА
ТАКИМИ ОЗНАКАМИ:

погіршенням сприймання подразників, внаслідок чого людина
окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із
запізненням;

зменшенням здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати,
посиленням мимовільної уваги до побічних подразників, які
відволікають людину від трудового процесу;

погіршенням запам’ятовування, труднощами пригадування
інформації, що знижує ефективність використання професійних
знань;

сповільненням процесів мислення, втратою його гнучкості,
широти, глибини і критичності;

підвищеною дратівливістю, появою депресивних станів;

порушенням сенсомоторної координації, збільшенням часу реакції
на подразники;

змінами збудливості сенсорної сфери кори (змінюється гострота
зору, слуху).

Ступені втоми та критерії іх оцінки

Залежно від функціональних зрушень в організмі працюючих під впливом трудових
навантажень розрізняють чотири ступеня втоми:

Втома першого ступеня
(маловиражена), або фаза початкових
порушень реакцій;

Симптоми: помилки при виконанні
точних рухів з незначними м’язовими
зусиллями в зв’язку з невідповідністю
силових дій з боку людини.

Втома другого ступеня

(помірна)

Симптоми: незначне зниження
працездатності і витривалості, загальна
працездатність близька до вихідного рівня
.

Втома третього ступеня

(виражена)

Симптоми: відчутне зменшення
працездатності і витривалості рухового
апарату, час реакцій збільшується,
швидкість оптимальних і максимальних
робочих реакцій сповільнюється.

Втома четвертого ступеня
(сильновиражена)

Симптоми: всі позитивні сигнали
людиною не сприймаються, а негативні
викликають позитивні реакції, що
призводить до помилок, аварій тощо.

Відмінності між втомою та перевтомою

зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при
перевтомі;

втома негативно не впливає на здоров’я і часто справляє
позитивний вплив на організм людини, в той час як
перевтома має негативний вплив;

проявами перевтоми є головний біль, підвищена

стомлюваність, дратівливість, знервованість, порушення сну, а

також такі захворювання, як вегетосудинна дистонія,

артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба, ішемічна хвороба

серця, інші професійні захворювання.

Особливості втоми при фізичній і
розумовій роботі

викликає напруження організму під час її
виконання;

відновлення сил відбувається інтенсивно і
порівняно у короткий період;

нормальна фізична втома викликає глибокий,
тривалий і освіжаючий сон.

виявляється в зниженні концентрації уваги і
зменшенні свідомого її регулювання, в погіршенні
оперативної пам’яті і логічного мислення,
сповільненні реакцій на подразники, тремтінні
пальців;

збільшується артеріальний тиск і частота
пульсу.

ФІЗИЧНА РОБОТА

РОЗУМОВА РОБОТА

Втому треба лікувати

Лікарі на Заході давно ставлять діагноз
«синдром хронічної втоми», це одне з
захворювань - таке, припустимо, як ангіна, - і
потребує ґрунтовного лікування. Останніми
роками і наші лікарі все частіше стали писати
в амбулаторних картах вперше невідоме
словосполучення. Коли ж сучасний трудоголік
задумає нарешті відправитися у відпустку,
щоб все-таки відпочити, може виявитися, що
бажаний відпочинок всупереч вжитим
зусиллям не приходить.

Суб'єктивно сам хворий може
запідозрити у себе хронічну
втому, якщо навіть тривалий сон
не рятує його від головного
болю, поганого настрою,
невдоволення собою,
дратівливості. Більш об'єктивна
симптоматика захворювання
полягає в наступному:

спостерігаються порушення сну або
утруднене засинання або регулярне
засинання раніше природного
терміну;

емоційна нестабільність
проявляється в дратівливості,
невмотивованих зривах на близьких;

часті запаморочення та або головні
болі;

двоїння в очах, мушки чи інша
форма втоми очей, викликана
звуженням дрібних судин через
нервові спазми;

посилені серцебиття, тахікардія;

оніміння пальців на руках;

І так, сподіваюся, сумнівів
більше не залишилося:
синдром втоми треба
лікувати!

Як це зробити?

зняти напругу з комірцевої зони, пальців рук, литкових м'язів. Це досягається масажем.

Область шиї і верхньої частини спини людині повинен масажувати хто-небудь з

домашніх;

Пальці рук людина може масажувати самостійно: великим і вказівним пальцями однієї
руки кожен палець окремо;

Дуже корисний масаж вушних раковин, в зоні яких локалізовано 140 біологічно
активних точок;

Масаж обличчя - це звичні «умивальні» рухи;

Масаж голови (проти головних болів) виробляють самостійно, чухаючи волосяний
покрив і постукуючи голову протягом півхвилини-хвилини кінчиками пальців;

для посилення імунітету, пийте адаптогени: женьшень, елеутерокок, лимонник,
заманиху, пантакрін .

Профілактика, звичайно,
потрібна і до виникнення
хронічної хвороби, хоча мало хто
про неї замислюється, поки грім
не гримнув. Втім, здоровий
спосіб життя - це і є
профілактика синдрому
хронічної втоми.