Тварини -

символи України

Біологія - українознавство

Тварини-символи

Кожен народ має народні символи – це те,
що найбільше любить і шанує даний народ.
В одних народів їх більше, в інших менше.

Через віки пронесли українці любов до
різних речей, рослин і тварин, тому що
вважали їх символами. До тварин-символів
українського народу належать: лелека,
ластівка, зозуля, соловейко, півень, бджола,
їжак, корова, кінь, коза…

Лелека

Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на
честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як
відомо - від кохання народжуються діти. От і
приносить їх у наші домівки лелека, тобто він є
символом народження.

Говорили колись, що Лель
живе у душі доброї людини,
а лелека мостить гніздо на
подвір'ї добрих людей.

Лелека

У християнстві лелека символізує чистоту,
благочестя, воскресіння.
Вважається також очисником
від скверни, охоронцем
домашнього вогнища.

Лелека- символ любові до батька-матері,
котрі благословили тебе на світ, а тому це -
й символ сімейного благополуччя, любові
до рідної землі.

Лелека

З особливою симпатією ставляться в народі
до лелеки, який є своєрідним оберегом
України.Це символ відродження
Української Нації. Лелека, відлітаючи у
вирій, завжди
повертається до рідної
домівки. Розкидані по світу
українці рано чи пізно злітаються
на рідну землю, де народилися.

Лелека

Лелеку називають ще чорногуз,
буцько, бусол, бузько, гайстер.

Так, в Україні є прізвища Чорногуз і
Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр,
Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села
Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи.

Лелека

Поважають птаха і у Польщі. Його обрали
національним символом на “Expo -2000” в
Гановері.

Лелека — національний птах Білорусі.

У Молдові лелека став символом
виноградарства і виноробства. Часто
можна побачити його зображеним з
гроном винограду в дзьобі.

Лелека

У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції
є чимало поселень та вулиць у містах, які
носять «лелечі» назви. «Лелечий клуб» у
Нью-Йорку, пов'язаний з чорногузом.

Лелеки - предмет кохання та
гордості жителів Ельзаса.

В Європі лелека використовувався на
емблемах ще в епоху Меровінгів.

Журавель

Журавель - названий «Божою птицею» або
«птахом Сонця». Журавлині відльоти у вирій
особливі. І не лише формою польоту - відомим
журавлиним ключем або клином, а й самим
змістом та метою осінніх та весняних
перельотів.

Коли люди бачать весняний
журавлиний ключ, то кажуть,
що це не журавлі, а «веселики»
летять, (бо в слові «журавлі» є щось від жури -
журби) та несуть з собою безжурну весну та
щасливе літо.

Зозуля

Зозуля - символ суму і вдівства, весни і,
водночас, нещастя, туги за минулим і
страждань нерозважливої матері. Вона має
віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або
нещасливе заміжжя, тобто Бог
доручив зозулі кувати довгі роки
життя людям.

Вона може бути передвісником
доброго чи поганого врожаю: коли закує на
голе дерево - бути голодному літу, а якщо
дерево вже розпуститься - то чекай доброго
врожаю.

Зозуля

«Кує» зозуля тільки навесні - від Благовіщення
до Івана Купала - а як
виб'ється ячмінний колос,
перестає...

Вперше почувши зозулю навесні,
треба мати в кишені гроші, то
будеш при грошах цілий рік. Вона першою
вилітає у вирій і останньою звідти повертається,
а це означає, що ключі від цього райського
острова - у неї, тобто за легендою ключі від
Вирію Бог доручив саме зозулі.

Зозуля

Отже, зозуля у вирій вона повинна відлетіти
раніше, щоб відкрити його для
інших птахів. Тому не встигає вона
висидіти пташенят і підкидає яйця
в чужі гніздечка. Та як би там не
було, про зозулю в Україні ніхто
ніколи не говорив погано. У народних піснях її
порівнювали з матір'ю, яка побивається за
своїми дітьми. Але жінку, що залишала своїх
дітей, також називають зозулею.

Ластівка

Ластівка - символ добра і зла; весни;
відродження; щастя; матері, коханої
дівчини. Вона - співучасниця долі.

Ластівка - символ весни і відродження, добра і
щастя. Вона - Божа пташка, а тому, вбити її -
великий гріх; зруйнувати гніздо - накликати на
себе велику біду.

Благословенний той дім, на якому поселиться
ластівчина сім'я. Божа благодать на ластівці
через те, що в час, коли іудеї розпинали Христа,
ластівки крали в них цвяхи.

Ластівка

Ластівка є символом матері. На свято Рожаниці
- покровительки матері - діти ліпили з
глини ластівку і дарували матері. Мати
зберігала її протягом року до наступного свята.
Якщо мама помирала, то діти клали ластівочку
їй у домовину, а на воротях ставили
перевернуті граблі зверху прикріпляли ластівку.
Так вони стояли 40 днів і всі, хто йшов мимо
двору знали, що померла та, на якій трималася
вся родина. З ластівкою пов'язано багато
прикмет та повір’їв.

Соловейко

Соловейко - Свята і вільна Божа пташка, співець
добра і кохання, символ весни і волі, високого
натхнення і неперевершеного таланту. Виконати
свою роботу так, як виконує свою соловейко, не
здатен жоден інший птах: соловейко — найдоско-

наліший співочий талант пташиного світу.

Навіть люди рівняються на нього, тому і

кажуть
про талановитого співака: «Співає,

як
соловейко!». Його спів настільки

високий і
чистий, що людина, слухаючи соловейка,
підноситься духом, очищується душевно і
втішається чуттями.

Соловейко

Він - передвісник справжньої
весни в лісах та гаях, але
тільки тоді розпочинає
оспівувати весну, коли
нап'ється води з березового
листя, і співає доти, поки не
перецвітуть сади.
Обсипається цвіт - поступово
стихає солов'їний спів.

Соловейко

Український народ дуже співучий. Давня

легенда розповідає про

пташку, пісні якої стали

перекладом на пташину мову

пісень
нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.

Розповідали старі люди, що колись давно
ця гарна пташка не жила на наших землях.
Гніздилася в далеких краях і не знала
дороги на Україну.

Соловейко

Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у
якомусь селі. Всі люди були в полі і село було німе.
Що то за люди тут живуть? - подумав соловей. - Ні
тобі пісні, ані музики не чути. Але зайшло сонечко, і
люди гуртом повертали додому. То тут, то там
чулися пісні. Але пісні були сумними. Тяжка праця
за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав і
звеселив їх. Забули люди про втому і так заспівали
своєму заморському гостю, що він і не повірив. З
усіх земель злетілися солов'ї до царського саду,
співаючи йому принесені ними пісні. Цар втратив
спокій, бо таких пісень він ще не чув, тому і велів
солов'ю співати день і ніч.

Півень

Півень (стародавнє Кур) – віщий птах, провісник
Зорі і Сонця, дуже шанований усіма слов’янськими
народами. Своїм голосним співом, він нібито

пробуджує з нічного сну небесне світило,

повертаючи на Землю світло дня. Через

це в
Україні його називають Будимиром.

Півень, як і всі інші птахи, вважається «двічі
народженим» - спочатку яйце, а потім саме
пташеня, а яйце є божественним символом
відродження природи і використовується з
магічною метою в обрядах, починаючи від
Стрітення до Купайла.

Бджола

Бджолу називають «Божою комахою», бо
вона виконує Божі доручення. Віск, який
бджола виробляє, вважається святим, а
вогонь воскової свічки - то
висока жертва Богові. Ні грім, ні блискавка
не вдарять по вулику, який є
«храмом» «Божої комахи».

Бджолиний продукт - мед – несе в собі
цілющі сили Сонця, Землі і Води.

Їжак

Їжак - символ мудрості і довголіття: він тому
мудрий, що довго живе на цьому світі - літа
додають мудрості; а живе довго тому, що
мудрий - мудрість прибавляє літ. Життєва
мудрість їжака - в його здатності протистояти
реальним незручностям і навіть
загрозам своєю непоступливістю
і невразливістю: згорнувшись в
колючий і недоступний клубок,
він не лише захищає себе, а й виявляє зневагу
до недоброзичливого чи навіть ворожого
довкілля.

Корова

Корова - символ продуктивних сил Землі,
материнського інстинкту, матері-годувальниці,
добробуту і благополуччя; втілення тільки
добрих начал і ні в яких ситуаціях не здатна на
зло. Тілесно сильна і витривала та невибаглива
до себе,

Вона - годувальниця і поїльниця родини, а

тому про неї піклуються, її шанують,

доглядають і поводяться з нею

лагідно
всі домашні. Окрім цього,

вчить людину бути
доброю,

віддячувати добром на добро.

Кінь

Кінь - символ енергії й сили, пристрастей та
інстинктів, а також вірності і відданості в праці,
в щоденних турботах. Коні були помічниками
богів, воїнів і, головне, хліборобів. Навіть
творчі люди мають своїм символом
коня - Пегаса. Тож кінь - і
працьовитий, і войовничий, і творчий дух, його
талант - невтомна праця.

«Осідлати коня» - означає досягти цілі, здобути
кращу долю.

Баран, коза

Баран та коза - символ дійової енергії, сили
і благополуччя, багатства і добробуту. Їхні
роги - емблема земної рослинності, а руно -
символ родючості.

Водночас вони є уособленням
упертості і навіть глупоти.
Символіка баранячого кожуха
присутня в багатьох моментах української
обрядовості або коза є атрибутом Різдвяних
світ.

Символи - святині

Українці відтворюють свої символи у
вишивці на сорочках, рушниках, тощо, у
розписі посуду, в кованих виробах, у
різьбленні, в барельєфному прикрашанні
житла, у розписах печі в хатах, гончарних

виробах, у гравюрі, а також, в

окремому виді української

творчості
- в писанках.