Оксана Стефанівна Забужко

Сторінками біографії

Народилася 19 вересня 1960 року
в Луцьку в родині філологів.

1968 р. переїхала з батьками до
Києва. .

Перший літературний герой, з
яким себе ідентифікувала
(оскільки він також писав вірші) -
Вінні-Пух.

Освіта

1977 - Київська середня школа №82

1982-1985 - філософський факультет
Київського університету та аспірантура
Інституту філософії України.

1987 р. захистила дисертацію
«Естетична природа лірики як роду
мистецтва» на звання кандидата
філософських наук.

Громадська діяльність

В 1986-1988 рр. викладала
естетику та історію культури в
Київській консерваторії ім.
Чайковського.

З 1988 р. - співробітник
Інституту філософії Академії
Наук України.

Член Наглядової Ради
Міжнародного Фонду
«Відродження»,

Член багатьох редколегій, журі,
конкурсних комітетів в Україні та
за кордоном.

Закордонна
діяльність

В 1992-1994 рр. перебувала в
університетах США
(Пенсильванському,
Гарвардському, Пітсбурзькому)
як “запрошений письменник” та
Фулбрайтівський стипендіат.

Віце-президент Українського
ПЕН-центру.

Творчість. Поезія

«Мова — будь-яка — таки найбільша любов мого життя: тільки-бо
мова спроможна поєднати музику і міф—дві речі, без яких світ був
би просто непридатним до проживання».

Проза

«Перша і головна заповідь письменника: Не збреши.
Здавалось б, просто. Та саме вона, коли триматись її
послідовно, й робить літературу небезпечною
професією — як у альпініста або водолаза»

Повісті в перекладах
іншими мовами

''...Стільки в світі краси,як це все вмістити?..Як же це
все вмістити,якщо світ такий величезний?''

Інсценізації та

екранізації

"ПОПІЛ" ("Попелюшка") (1997 р.)

„КАЛИНОВА СОПІЛКА” (ЗА „КАЗКОЮ ПРО
КАЛИНОВУ СОПІЛКУ”) В ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ
МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОМУ ТЕАТРІ ІМ.
ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ (2009 р.)

«ДІВЧАТКА» в ефірі Чеського Радіо (2008 р.)

Нагороди

«Поезія - частина життя, найбезпосередніший, стихійний
на нього відгук, проза - паралельний, самостійний
"віртуальний" світ, який треба по-конструкторському
"побудувати" …»

«Ви - щаслива жінка?»

«Треба звідати життя по всьому діапазону з усією
можливою інтенсивністю. Ще Берберова колись дуже
гарно сказала: я ніколи не хотіла бути щасливою, я
хотіла бути живою. От у цьому сенсі - бути живою - я
дуже старалась...»