ІНДИВІДУАЛНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ЗАВДАННЯ З
ФІЛОСОФІЇ

НА ТЕМУ:

“ЛЮБОВ ЯК ОСНОВА МОРАЛЬНОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ”

Виконала

Студентка групи 2 ВС

Буратевич Анна Олегівна

ПЛАН

Вступ

Любов – як морально-етичне почуття.

Види любові.

Об’єктивна любов.

Братська любов.

Материнська любов.

Любов та закоханість.

Любов в розумінні кохання.

Любов до себе.

Висновки.

1. ВСТУП

Про любов сказані мільйони слів і написані гори книг.
Але як і раніше, духовний світ людини, його естетична
сутність - це, мабуть, одна з найменш пізнаних наукою
сфер життя на Землі.

І саме тому практично неможливо дати чіткого
визначення вищим людським почуттям, одним з яких є
любов.

Складність і важливість любові обумовлені тим, що в ній
зливаються в одне ціле і фізичне і духовне, індивідуальне
і соціальне, особисте і загальнолюдське, зрозуміле і
незрозуміле.

Любов , як вища людське почуття — це частина життя
кожного з нас.

«Я — ЛЮДИНА, І ЛЮДИНА З
ПРИСТРАСТЯМИ. Я НЕ МОЖУ ЖИТИ БЕЗ
ЛЮБОВІ ... ІНАКШЕ Я ЗАМЕРЗНУ І
ПЕРЕТВОРЮСЯ НА КАМІНЬ. "

Ван Гог

2. ЛЮБОВ, МОРАЛЬНО-ЕТИЧНЕ ПОЧУТТЯ

Статевий інстинкт – це природний фундамент
любові, але як будинок, в якому живуть люди, не
зводиться до одного фундаменту, любов не зводиться до
тілесного потягу. Фізична пристрасть, як будь-яка
природна потреба (голод, спрага) може бути порівняно
швидко задоволена та насичена, і в цьому розумінні вона
закінчується на певний період часу.

Любов – це прийняття іншого таким,
який він є, переважання його як абсолютної
цінності.

На відміну від неї любов як душевно-духовне і
моральне ставлення не знає перерв, антрактів. Вона
не зникає з задоволенням пристрасті, а простягається
за її межі, опромінюючи все життя людини, де б вона
не була і чим би вона не займалась, любов виростає
над сексуальним тяжінням і, огортаючи її своїми
тонкими флюїдами, облагороджує і підносить.

3. ВИДИ ЛЮБОВІ.

Любов – це індивідуальне творчість
людини, тому можна сказати: скільки людей,
стільки і видів любові. І все ж, навіть у цій,
самої загадкової і незбагненної області, є
деякі закономірності, що дозволяють
виділити 6 основних типів відносин і
заснованих на них видах любові.

Любов – це дбайливе проникнення в загадку
чужої суб’єктивності, вона не засліплює, а,
навпаки, робить людину зрячою, відкриває
особистість іншого.

4. ОБ’ЄКТИВНА ЛЮБОВ

Об’єктивна любов – це всеосяжна любов, яка живе
у кожній людині і кожного стосується. Задоволення
від особистої любові не може бути досягнуто без
вміння любити свого ближнього, без істинної
людяності, відваги, віри та дисципліни.

5. БРАТСЬКА ЛЮБОВ

Братська любов – це любов до всіх живих
істот, її характеризує повна відсутність уподобань.

Якщо я розвив в собі вміння любити, я не можу не
любити своїх братів.

В братській любові налічується переживання єдності
зі всіма людьми, людської солідарності.

Братська любов заснована на почутті, що всі ми –
одне ціле.

Відмінність в талантах, освіті, знаннях не мається на
увазі, головне – єдність людської сутності, спільної
всім людям.

Любов починається тоді, коли ми любимо
тих, кого не можемо використовувати у власних
цілях.

6. МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ.

Материнська любов – це
блаженство, це спокій, її не потрібно
добиватись, її потрібно заслужити.
Якщо вона є, то вона рівна блаженству,
якщо ж її нема, це все одно, як забрати
все чудове з життя – і ти нічого не
можеш зробити, щоб створити цю
любов.

Любов матері — безумовна.

7. ЛЮБОВ ТА ЗАКОХАНІСТЬ.

Довговічна

Безкорислива

Змушує творити

Вірність

Відстань – не має
значення

Часто миттєва

Егоїстична

Руйнує

Надає пріоритети
багатьом

Часто тривала
розлука – розриває
стосунки

Любов

Закоханість

8. ЛЮБОВ В РОЗУМІННІ КОХАННЯ.

Кохання значно відрізняється від
любові, адже любити можна все і всіх,
хто викликає приємні почуття, а кохати,
лише того, кого вибирає серце. Якщо в
сім’ї немає кохання, то вона не
вважається щасливою, тому що
стосунки можуть перетворитись на
братерські, а це зовсім не те, для чого
люди вступають до шлюбу.

Кохання – рушійна сила, яка дає
крила і обезкрилює одночасно.

9. ЛЮБОВ ДО СЕБЕ

Тільки вміючи поставитися до себе подібним
чином, індивід здатний по-людськи ставитися до
іншого.

По-справжньому любляча себе людина піклується
не тільки про своє матеріальне благополуччя, кар’єру
й інші практичні радощі, вона прагне зрозуміти свої
здібності та максимально реалізувати їх, турбується
про добрі і гарні стосунки з оточуючими людьми,
прагне до духовного росту та розвитку.

Таким чином, вона виявляється люблячою не тільки
себе, але й інших людей, увесь світ.

“Возлюби ближнього свого, як самого
себе.”

10. ВИСНОВКИ

Справжня любов, навіть якщо вона без відповіді –
вона великодушна, в цьому і полягає сутність
любити.

Гніваючись, ображаючись, бажаючи вчорашній
коханій людині нещастя, ми не просто руйнуємо
власну душу, ми ще й руйнуємо саму суть любові.

Любов, як діамант, блищить безліччю граней,
переливається незліченними відтінками, що
прекрасно відбито в різних розшифруваннях змісту
самого слова, яке вказує нам на різні стосунки:
любов батьківська, дитяча любов, любов до людства,
любов до Батьківщини, до матері, до себе і т.д.

Любов до іншої людини – це ствердження її буття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Юрій М. Етика: Підручник / М. Юрій. – Київ : Дакор,
2006, – 320 с.

Фром Е. Мистецтво любити / Е. Фром. – Нью-Йорк :
1955, – 150 с.

Малахов В. Етика. Курс лекцій / В. Малахов. – Київ,
2002.

Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч.
посіб. – К.,2000.

http://dyvensvit.org/adam-i-jeva/170/829

http://electric.org.ua/rizne/lyubov-2.html