Г.Мендель протягом

8 років проводив
схрещування над

22 різними сортами
посівного гороху.

Чому ж Г.Мендель
використовув у своїх
дослідженнях саме цей
біологічний об’єкт?

Об’єктом дослідження Г.Мендель обрав
звичайний посівний горох, тому що:

- зручний у вирощуванні;

- велика різноманітність форм;

здатний до самозапилення.

Пилок потрапляє на приймочку своєї ж
квітки, до того як вона розкриється.
Тому одна і та ж рослина є одночасно і
материнською і батьківською.

Менделем було досліджено сім ознак:

Забарвлення сім’ядолей (жовте і зелене);

Забарвлення насінної шкірки (біле і кольорове);

Забарвлення незрілих плодів;

Форма стиглих плодів (овальна і зморщена);

Форма зрілих плодів (випукла і з перехватками);

Розміщення квіток (пазушне і верхівкове);

Висота стебла (високе і низьке).

Горох має:

короткий період

вегетації;

численне

потомство;

- самозапилення;

- будова віночка
захищає квітку від
запилення стороннім
пилком.

Г.Мендель проводив штучне
перехресне запилення. У квітках
видалялись пиляки до того, як з
них висипався пилок. Потім
збирався пилок з іншої квітки і
переносився на приймочки тих
квіток, де були видалені пиляки.

8 років продовжувались

дослідження, і Г.Мендель

кожного разу отримував

одні і ті ж результати.

Одна з важливих
особливостей
роботи Г.Менделя –
це переведення
біологічних
досліджень на
математичну мову.

Сьогодні
вважають, що Г.
Мендель набагато
випередив науку
свого часу.

Наслідуючи ідеї математики та фізики,
Г.Мендель сконструював поняття
спадкових факторов, як алгебраїчних
одиниць, за якими в той час ще не
було будь-якої біологічної або
фізико-хімічної реальності.

Таким чином экспериментам в науці
завжди передує ідея. В ході
досліджень ідея уточнюється,
співставляється з фактами і
перетворюється спочатку:

в ГІПОТЕЗУ, потім в ЗАКОН, а вже потім в ТЕОРІЮ.