Скачать бесплатно презентацию Законодавство в галузі гігієни праці. Основи фізіології праці. - ОБЖ - Презентації на українській мові

Главная » Презентації на українській мові » ОБЖ

Законодавство в галузі гігієни праці. Основи фізіології праці.

Законодавство в галузі
гігієни праці. Основи
фізіології праці.

Основи фізіології праці

Гігієна праці, її значення

Повітря робочої зони

Вентиляція виробничих приміщень

Основи фізіології праці

Фізіологія праці – це наука,
що вивчає зміни
функціонального стану
організму людини під впливом
його трудової діяльності.

Основи фізіології праці

Фізіологія праці
обґрунтовує методи і засоби
організації трудового процесу,
які спрямовані на підтримку
високої працездатності і
збереження здоров'я
працюючих.

Основними задачами фізіології
праці є:

вивчення фізіологічних закономірностей
трудової діяльності;

дослідження фізіологічних параметрів
організму при різних видах робіт;

розробка практичних рекомендацій і
заходів, спрямованих на оптимізацію
трудового процесу, зниження
стомлюваності, збереження здоров'я і
високої працездатності протягом
тривалого часу.

Діяльність людини поділяється
на фізичну і розумову, що з
фізіологічної точки зору умовно.

Фізична діяльність
визначається:

роботою м'язів, до яких в процесі
роботи посилено припливає кров,
забезпечуючи надходження кисню
та вилучення продуктів окислення;

активною роботою серця та органів
дихання;

прискоренням серцебиття і дихання;

витратами енергії.

За величиною енерговитрат
діяльність поділяють на три
категорії

легку;

середньої важкості;

важку.

До 120

121-150

151-200

201-250

Понад 250

До 139

140—174

175—232

233—290

Понад 290

Легка

Середньої важкості

IIа

IIб

Важка

Ккал/год

Ват

Енерговитрати

Категорія робіт

Фізичні небезпечні і шкідливі фактори

До категорії Іа належать роботи,
які виконуються сидячи та
супроводжуються незначним
фізичним напруженням (професії
сфери управління, швейного і
годинникового виробництва).

До категорії 1б належать роботи,
які виконуються сидячи або
пов'язані з ходінням та
супроводжуються деяким фізичним
напруженням (ряд професій на
підприємствах зв'язку, контролери,
майстри).

До категорій ІІа належать роботи, які
пов'язані з постійним ходінням,
переміщенням дрібних (до 1кг) виробів
або предметів у положенні стоячи або
сидячи і які потребують незначного
фізичного напруження (ряд професій у
прядильно-ткацькому виробництві,
механоскладальних цехах).

До категорії ІІб належать роботи, які
пов'язані з ходінням і переміщенням
вантажів масою до 10 кг (ряд професій
машинобудування, металургії).

До категорії III належать роботи,
які пов’язані з постійними
переміщеннями, пересуванням і
перенесенням значних (понад 10 кг)
вантажів і які вимагають значних
фізичних зусиль (ряд професій з
виконанням ручних операцій
металургійних, машинобудівних,
гірничовидобувних підприємств).

Розумова діяльність людини
визначається в основному участю в
трудовому процесі центральної нервової
системи та органів чуття.

При
розумовій роботі:

уповільнюється частота серцевих
скорочень,

підвищується кров'яний тиск,

послаблюються обмінні процеси, з

зменшується кровопостачання кінцівок
та черевної порожнини,

збільшується кровопостачання мозку (у
8—10 разів порівняно зі станом спокою).

Розумова діяльність дуже тісно
пов'язана з роботою органів чуття, в
першу чергу органів зору та слуху.

Порівняно з фізичною діяльністю
при окремих видах розумової
діяльності (робота конструкторів,
операторів ЕОМ, учнів та вчителів)
напруженість органів чуття зростає
в 5—10 разів. Це зумовлює більш
жорсткі вимоги щодо рівнів шуму,
вібрації, освітленості саме при
розумовій діяльності.

Втома - сукупність тимчасових
змін у фізіологічному та психічному
стані людини, які з'являються
внаслідок напруженої та тривалої
діяльності і призводять до
погіршення її кількісних та якісних
показників.

Втома є захисною реакцією, яка
спрямована проти виснаження
функціонального потенціалу
організму людини.

Після відпочинку втома зникає, а
працездатність поновлюється.

Втома може виникнути як при
інтенсивній фізичній, так і при
розумовій діяльності, хоча при
останній вона менш помітна.

Стан втоми, як правило,
супроводжується відчуттям
стомленості — суб'єктивним
вираженням процесів, які
відбуваються в організмі при втомі.

Гігієна праці

Людина, що працює, проводить на
виробництві значну частину свого життя.

Для її нормальної життєдіяльності в
умовах виробництва треба створити
санітарні умови, які б дали змогу їй
плідно працювати, не перевтомлюючись
та зберігаючи своє здоров'я.

Для цього треба, щоб енергетичні
витрати при праці компенсувалися
відпочинком та умовами навколишнього
середовища.

Гігієна праці

Ці умови створюються забезпеченням
працюючого:

зручним робочим місцем;

чистотою повітряного середовища;

захистом від дії шкідливих речовин та
випромінювань;

нормованою освітленістю;

захистом від шуму та вібрацій;

засобами безпеки при роботі з
травмонебезпечним обладнанням;

робочим одягом та різними засобами
індивідуального захисту (за необхідності);

побутовими приміщеннями;

медичним обслуговуванням та санітарно-
профілактичними заходами.

Гігієна праці

Санітарні вимоги до забруднення
повітря робочої зони, випромінювань,
освітленості, забезпечення спецодягом та
засобами індивідуального захисту,
забезпечення побутовими приміщеннями
та спеціальними службами, що
створюють нормальні умови для праці та
інші відомості наводяться в нормативних
документах, ГОСТах, ДНАОПах,
санітарних нормах, будівельних нормах
та правилах та інших нормативних
документах, що обов'язкові для
виконання всіма підприємствами,
установами та організаціями України.

Повітря робочої зони

Людина під час праці витрачає
енергію, яку накопичив її організм
за рахунок харчування.

Інтенсивність витрат енергії
залежить від характеру та
інтенсивності праці, а також від
параметрів навколишнього
середовища і, в першу чергу, від
стану повітря в приміщенні.

Стан повітря робочої зони в

виробничому приміщенні

називають мікрокліматом або

метеорологічними умовами.

Повітря робочої зони

Мікроклімат або метеорологічні
умови виробничих приміщень
визначаються за такими
параметрами:

-температурою повітря в приміщенні,
°С;

- відносною вологістю повітря, %;

- рухливістю повітря, м/с;

- тепловим випромінюванням, Вт/м3.

Повітря робочої зони

Всі ці параметри поодинці, а
також у комплексі впливають на
фізіологічну функцію організму -
його терморегуляцію і визначають
самопочуття.

Температура людського тіла
повинна залишатися постійною, у
межах 36-37 °С, незалежно від умов
праці.

Повітря робочої зони

Для створення нормальних умов
виробничої діяльності необхідно
забезпечити не лише комфортні
метеорологічні умови, а й необхідну
чистоту повітря.

Шкідливими вважаються
речовини, що при контакті з
організмом людини за умов порушення
вимог безпеки можуть призвести до
виробничої травми, професійного
захворювання або розладів у стані
здоров’я, що визначаються сучасними
методами як у процесі праці так і у
віддалені строки життя теперішнього і
наступних поколінь.

Повітря робочої зони

Хімічні речовини (шкідливі та
небезпечні) відповідно до ГОСТ
12.0.003-74 за характером впливу на
організм людини поділяються на:

загально-токсичні які викликають
отруєння всього організму (ртуть, оксид
вуглецю, толуол, анілін);

подразнюючі, які викликають
подразнення дихальних шляхів та
слизових оболонок (хлор, амоніак,
сірководень, озон);

сенсибілізуючі які діють як алергени
(альдегіди, розчинники та лаки на основі
нітросполук);

Повітря робочої зони

канцерогенні, які викликають ракові
захворювання (ароматичні
вуглеводні, аміносполуки, азбест);

мутагенні, які викликають зміни
спадкової інформації (свинець,
радіоактивні речовини,
формальдегід);

які впливають на репродуктивну
(відтворення потомства) функцію
(бензол, свинець, марганець,
нікотин).

Повітря робочої зони

канцерогенні, які викликають ракові
захворювання (ароматичні
вуглеводні, аміносполуки, азбест);

мутагенні, які викликають зміни
спадкової інформації (свинець,
радіоактивні речовини,
формальдегід);

які впливають на репродуктивну
(відтворення потомства) функцію
(бензол, свинець, марганець,
нікотин).

Вентиляція виробничих приміщень

Вентиляція - сукупність заходів та засобів
призначених для забезпечення на постійних
робочих місцях метеорологічних умов та
чистоти повітряного середовища.

Вентиляція класифікується за такими
ознаками:

за способом переміщення повітря: природна,
штучна та суміщена

за напрямком потоку повітря:

припливна, витяжна, припливно-витяжна;

за місцем дії:

загальнообмінна, місцева, комбінована.

Вентиляція виробничих приміщень

Природна вентиляція відбувається в
результаті теплового та вітрового
напору.

Природна вентиляція :

інфільтрація - просочування повітря
через нещільності у вікнах, дверях;

провітрювання - що здійснюється при
відкриванні вікон та кватирок;

аерація - організована природна
вентиляція називається.