Турянський Осип Васильович

Я вірю в Божу силу людської душі. Вона
підніметься й над внутрішнім падін-ням
і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все
чесне, добре, сповнене високих намірів,
стане на чолі й під яскравим сяйвом дня
піде до владнославних – лю-бови,
свободи і правди.

О́сип
Васи́льович
Туря́нський (псевд
онім — Іван Думка;
1880–1933) —
український
письменник і
літературний критик,
учитель середніх шкіл
Галичини.

Біографія

Народився 22 лютого 1880 року в
селі Оглядів (нині Радехівський

район Львівської області). Був найстаршим
серед 8 дітей. За допомогою сільського
вчителя вступив до Львівської української
гімназії, потім закінчив філософський
факультет Віденського університету. Там же
захистив докторську дисертацію.

У літературі дебютував 1908 року новелами в
альманаху віденської «Січі».

З 1910 року викладав українську мову та
літературу в Перемишлянській гімназії.

Восени 1914 року був мобілізований в австрійську
армію й відправлений на сербсько-австрійський
фронт. Потрапив у полон. Перебував у таборі для
інтернованих на італійському острові Ельба.

Пережите в сербському полоні відтворив у
повісті-поемі «Поза межами болю» (1917). Цей
твір, написаний у стилі експресіонізму, став
видатним явищем української модерної
літератури.

Після повернення з Італії до Австрії викладав
право у Віденському університеті, потім
працював у Галичині, займався видавничою
та педагогічною діяльністю.

Підірване сербським полоном здоров'я
швидко тануло, і 28 березня 1933 року
у Львові письменник помер. Тільки через
п'ятдесят років його ім'я та літературна праця
були гідно пошановані.

Антивоєнна психологічна повість-поема з
часів Першої світової війни «Поза межами
болю» (1917–1921; одночасно німецький
переклад); повісті «Дума пралісу» (1922),
«Син землі» (1933); збірка оповідань
«Боротьба за великість», комедія «Раби»
(1927); літературно-критичні нариси.

За мотивами повісті «Поза межами болю»
1989 року знято однойменний художній
фільм (режисер — Ярослав Лупій).