При народженні:

Коцюбинський
Михайло
Михайлович

Дата народження:

17 вересня 1864

Місце народження:

Вінниця

Дата смерті:

25 квітня 1913 (48
років)

Місце смерті:

Чернігів

Національність:

українець

Мова творів:

українська

Рід діяльності:

прозаїк, драматург

Роки активності:

1890—1913

Напрямок:

проза

Жанр:

повість, оповідання

Батьки

Гликерія Максимівна Абаз

Михайло Матвійович

Мати відзначалась
лагідною вдачею і
сердечністю, любила
літературу, мистецтво
й природу.

Батько був чоловіком
добрим, чесним,
непримиренним до
неправди і кривд,
чинних начальством,
тому й доводилось
йому часто міняти
місце роботи.

Родина

Ольга Коцюбинська

Лідія Коцюбинська

Леонід Коцюбинський

Хома Коцюбинський

Михайло
Коцюбинський

Навчання

Навчаючись у Барській початковій школі (1875-1876
рр.) та Шаргородському духовному училищі
(1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх
однокласників умінням писати цікаві, оригінальні
твори.

По закінченні духовного училища через нестатки не
зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на
нього лягли родинні турботи).

Самоосвіта

Праця

Робота в селах
Бессарабії дала
йому матеріал для
написання циклу
молдавських
оповідань: «Для
загального добра»,
«Пе-Коптьор»,
«Дорогою ціною».

З 16 років був у складі Одеської
філоксерної комісії, яка боролася
зі шкідником винограду —
філоксерою. Працює в Бесарабії і
Криму

Філоксе́ра (Daktulosphaira
vitifoliae) — коренева попелиця
із ряду рівнокрилих, що
вражає листя і кореневу
систему винограду.

В кінці листопада
1897 року М.
Коцюбинський
переїхав до Житомира
і протягом кількох
місяців працював у
редакції газети
“Волинь”.

Навесні 1898 року М.
Коцюбинський
повернувся до
Чернігова. Тринадцять
років працював він тут
в губернському земстві
діловодом, якийсь час
завідував столом
народної освіти, був
редактором “Земського
сборника”.

Родина Коцюбинського

Віра
Устимівна
Дейша –
дружина,
вірний друг
та помічник.

Діти:

Юрій

Оксана

Ірина

Роман

Юрій Михайлович
Коцюбинський

Народився 25 листопада
1896

Вінниця

Помер 8 березня 1937

репресований

національність українець
Діяльність: Революціонер,

Дипломат

Батько: Коцюбинський

Михайло Михайлович

Творчіст
ь

Повість “Fata
morgana” –
яскраве
літературно-
художнє полотно
про революцію
1905 року на
Україні.

Оповідання “Хо” і “Лялечка”.

До справжнього сарказму М.
Коцюбинський підноситься в
оповіданнях “Подарунок на
іменини” та “Коні не винні”.

Художні нариси “Хвала життю” й
“На острові”, написані влітку 1912
року, - останні твори М.
Коцюбинського.

Новели “Сміх”, “Він іде!”
(1906), “Невідомий”, “ В
дорозі”, “Intermezzo”,
“Як ми їздили до
Криниці” (1908) “Дебют”
(1909), “Сон”, “Лист”
(1911), “Подарунок на
іменини”, “Коні не
винні”, “Хвала життю!”.
“На острові”, а також
повість “Тіні забутих
предків” (1911).

У цих творах
письменник
осуджує
міщанство,
декаденство.

Навесні 1913 Михайла
Михайловича
Коцюбинського не стало.
Поховали письменника на
Болдиній горі у Чернігові,
улюбленому місці його
щоденних прогулянок.

Могила М. М. Коцюбинського.
Місто Чернігів, Україна.

Сучасність

Правнук Ігор
Коцюбинський

1948 рік: Михайлина Коцюбинська з
батьками - Хомою Михайловичем і
Катериною Яківною. Фото з
домашнього архiву

7 січня 2011 р. на
80 році життя
померла
Михайлина
Хомівна
Коцюбинська
(племінниця відомого
митця), одна із
моральних
авторитетів та
інтелектуальних
символів
шістдесятництва.

Живе в серцях твоє безсмертне
слово

і до народу рідного любов,

немов зорі сіяння пурпурове,

хоч ти від нас давно уже пішов.

Та з нами будеш вічно жити,
жити, як сяйво сонця, як
вечірній спів,

ти так любив землі своєї квіти,

і так, як квіти, ти людей любив.

Це рядки з поезії

В. Сосюри «Пам'яті
Коцюбинського».
Талант М.
Коцюбинського
справді розквітнув
цвітом незвичайної
краси, яку помітили
не лише в Україні та
Росії, а й в Європі.