ОБЛОГА БУШІ

Михайло
Старицький

Історична повість
про часи
Хмельниччини

1891

Михайло Старицький

Поет

Перекладач

Прозаїк

Драматург

,, Батько українського
театру” (І.Франко)

Актор

Режисер

Зачинатель жанру
історично-пригодницьких
романів в Україні

Історична передумова твору

Навесні 1654р. війська
Богуна мали поєднатися з
військами Хмельницького
для спільного походу на
Польщу.

На шляху поляків була
фортеця ,,Орлине гніздо”
з містом Буша.

Я.Мадеєвський. Іван Богун.

Літографія. 1884 р

Розвиток подій у творі

Козаки під проводом
сотника Завістного та
його дочки Орисі
захищають фортецю
від чисельно
переважаючих
поляків.

Керманич запорожців

Михайло Завістний , сотник, високий,
широкоплечий, з сивими довгими вусами, з
шрамом на лівому виску. Він подібен до
могучого дуба.

,, Боронитися нам більше несила, так не
давайтеся, братці, живцем у руки, а краще
рубайте, братці, один одного”.

,, Куля добре влучила і заспокоїла сотникову
турботу на віки вічні”.

Виступ Шрама

,,Гей, погуляймо,
хлопці!- скрикнув
Шрам, і все, що
зосталося живого,
роз’ятрене сказом
одчайдушної
оборони, кинулось
потужною хвилею
на ворога”.

Польські полководці

Степан Потоцький

,,І криклива пишнота, і вираз обличчя, що
довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі
безсоромні очі, і млява, знесилена постава -
нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж
мужнього ватага Посполитої Речі”.

Лянцкоронський Чарнецький

Одягнений в звичайну
бойову одіж.

Обличчя повне
достойності й поваги.

В очах, синіх, великих,
світиться розум.

Одягнений в сталеві
шеляги.

Від його загартованого
в боях обличчя віє
холодом зимовим.

В зеленистих очах
яскріє сваволя і
лютість.

Польські вояки

Орися Завісна

Її струнка постава здавалась легесенькою,
прозорою. Риси обличчя елегантні й шляхетні.
Карі очі палають вогнем.

,, Так, постраждати за віру, за правду, за своїх
друзів , - дума вона , - непомірна втіха”.

,, Та це ж не святого мученика очі, а очі її
коханка, властителя радісних мрій, очі
вродливого юнака Антося Корецького”.

Антось Корецький

,,Я нащадок вельможного роду Корецьких, котрі
стояли близько трону і володіли незліченними
багатствами.”

,,Я з роду католик.”

,,Я став козаком. Я загартувався в їхньому
безмежному завзятті, я неабияким став і між
запорожців.”

,,Сестро моя, життя моє і весь світе мій, Орисю!
Чом доля не дала мені вмерти від твоєї руки?”

Подвиг оборонців Буші

З церкви було чутно журливі пісні. Покидаючи
цей світ, усі спокійно дожидали смерті й велебно
співали…

Буша укупі з святкуючими звитягу ляхами
злинула в повітря.

Полинули вони туди, де нема сліз, ні ридання, ні
тяжкої журби, де панує лишень одна свята
любов…

Козацький колорит твору

Імена: Шрам, Мастигуба,
Рубайголова,
Горілкодуй, Гонивітер,
Спотикач, Шибайголова,
Жидолуп, Лобур,
Вернидуб, Разсадилоб,
Безвухий

Зброя: баби-цокотухи,
галушки, гармашня,
келепи, горох, жінки,

Віз - мажа

ПАФОС ТВОРУ М.СТАРИЦЬКОГО
“ОБЛОГА БУШІ”

Повість наснажена могутнім пафосом
справжнього народного патріотизму, любові до
своєї вітчизни: усі знають, що йдуть на вірну
загибель, але ніхто не вагається, бо треба
допомогти з'єднатися силам Хмельницького і
Богуна.

Звертаючись до складних і драматичних періодів
історії українського народу, Михайло
Старицький виявив віру в краще майбутнє
України.