Картопля – другий
хліб українського
народу.

Картопля - трав’яниста рослина з родини
пасльонових, яка об'єднує до 150 диких і
культурних видів. Вирощують її як
однорічну рослину, щороку висаджуючи
бульби, з яких протягом одного
вегетаційного періоду одержують урожай
нових бульб. На городах України під неї
відводять до 70% площ.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

В українців - картопля, у росіян – картофель,
а у білорусів – бульба.

Слово «картофель» виникло від німецького
Kartoffel, що в свою чергу пішло від
італійського tartufo, tartufolo — трюфель.

К а р т о п л я

Коренева система у картоплі, яку вирощують
з насіння, має спочатку стрижневу будову у
вигляді зародкового стрижневого кореня з
бічними корінцями. Потім в основі
стебельця, у його вузлах, які знаходяться у
ґрунті, формується вторинна коренева
система, яка разом із зародковою
утворюють мичкувате коріння.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Близько 70% коріння картоплі розміщується
на глибині до 30 см, а окремі корені
досягають глибини 1,5 м.

Стебла трав'янисті, заввишки 30-150 см, у
поперечному розрізі ребристі, 3-4-гранні,
рідше округлі, опушені.

К а р т о п л я

У листкових пазухах підземної частини
стебел утворюються бічні пагони - столони
завдовжки 5-20 см, іноді до 35-40 см.
Ростуть вони у ґрунті більш-менш
горизонтально, утворюють у вузлах корінці
й здатні самостійно укорінюватися. На
кінцях столонів, з невеликих спочатку
потовщень, розвиваються бульби.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Листки складаються з центрального
черешка, кількох пар листкових пластинок
та верхівкової непарної листкової
пластинки. За формою округлі, овальні,
видовжені, яйцеподібні, ромбічні,
гострокінцеві чи овально-гострокінцеві. На
стеблі розміщені спірально. В своїй основі
мають два прилистки.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Чашечка складається з 5 гостро-зубчастих,
зрослих в основі чашолистків, віночок - з 5
зрослих пелюсток. Тичинок 5, пиляки яких
на коротких ніжках складені у циліндричну
або конусоподібну колонку, та маточка з
верхньою зав'яззю із стовпчиком з
приймочкою, який пронизує центральну
внутрішню частину і видається над
пиляками або рівний з ними.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Пиляки оранжеві, жовті, жовто-зелені. Якщо
у квітках утворюються оранжеві або жовті
пиляки, то їхній пилок здатний до
нормального запліднення, і при рясному
цвітінні розвивається багато плодів; у сортів,
які мають квітки з стерильними жовто-
зеленими пиляками, плоди не утворюються.

К а р т о п л я

Віночок білий, синій, синьо-фіолетовий,
червоно-фіолетовий, рожевий. Квітки
зібрані у суцвіття - завійки, яких на одному
квітконосі буває від 2 до 4 .

Плід — багатонасінна двогніздна ягода.
Вона округла або округло-овальна, жовто-
зелена. Насіння дрібне, яйцеподібно-
сплюснуте, блідо-жовте або кремове. Маса
1000 насінин — 0,5-0,6 г.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Про вегетативне походження бульби
свідчить наявність на молодій бульбі
недорозвинених листочків у вигляді лусочок.
Після їх відмирання на поверхні бульби
залишаються дугоподібні рубці - брівки, у
пазухах яких розміщуються три бруньки.
Брівки разом з бруньками називають
вічками. Вони бувають глибокими,
неглибокими та поверхневими.

К а р т о п л я

Вічка розміщуються спірально. Кількість їх на
бульбах середнього розміру — 6-12, на
великих — до 15-20. Найменше вічок у нижній
частині бульби, найбільше — у верхній.
Життєздатність бруньок у вічку неоднакова,
найвища — у середньої бруньки. При садінні
бульб або, коли їх пророщують перед садінням,
проростають не всі бруньки, а лише їх третя-
четверта частини, в основному ті, які містяться
на верхівці бульби.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

За формою бульби бувають округлими,
овальними або видовженими. В округлих
бульб в усіх напрямах розміри майже
однакові, в овальних - один з напрямів
перевищує інші в 1,5 раза, у видовжених - у
2 рази і більше. Є сорти з проміжною
формою бульб - яйцеподібною,
плоскоовальною, бочкоподібною та ін

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Вкриті бульби гладенькою, лускуватою або
сітчастою шкіркою. Забарвлення м'якуша
бульб різне - біле, жовте, світло-рожеве,
іноді червоне, синє. Поверхня бульб також
має різне забарвлення - біле, рожеве,
червоне, синьо-фіолетове.

К а р т о п л я

К а р т о п л я

Хімічний склад бульб залежить від сорту,
умов вирощування: кліматичних, погодних,
типу грунту, використаних добрив,
агротехніки вирощування, зрілості бульб,
строків та умов зберігання…

К а р т о п л я

Крохмаль складає 70-80 % всіх сухих
речовин бульб. Знаходиться він у клітинах у
вигляді крохмальних зерен розміром від 1
до 100 мкм, але частіше 20—40 мкм. Вміст
його залежить від терміну стиглості сортів,
найбільше буває у пізньостиглих.

К а р т о п л я

Вітаміни обумовлюють біологічну цінність
картоплі як харчового продукту. В бульбах в
середньому міститься (в мг на 100 г):
віт С -12; РР - 0,57; В1 - 0,11; В2 - 0,66;
B6 - 0,22; пантотенової кислоти - 0,32;
інозита - 29. В незначних кількостях знайдені
біотин (віт Н), віт Е, К та каротин.

К а р т о п л я

Велике значення має картопля як джерело
мінеральних речовин. Вони представлені в
основному солями К та Ф, наявні також Na,
Са, Mg, Fe, S, Cl, Zn, Br, Cu, I, Co, …
Розподілені ці речовини в бульбах
нерівномірно: більше всього їх в шкірці,
менше — у зовнішній серцевині, на
верхівковій частині також більше, ніж біля
основи.

К а р т о п л я

Картопля для українців - основний продукт
харчування. Не менш важливу роль вона
відіграє в раціоні інших народів світу.

2008 рік ООН був об’явлений
Міжнародним роком картоплі. На думку
вчених ця високоурожайна культура —
«продукт харчування майбутнього».

К а р т о п л я

Існує велика кількість сортів картоплі -
понад 50 тисяч. Вони відрізняються за
строками дозрівання, урожайності, стійкості
до хвороб. У залежності від використання
розрізняють чотири основні групи сортів:
столові, технічні, кормові та універсальні.