Культура Галичини і
Волині періоду
феодальної
роздробленості цікава
і своєрідна. Вона
характеризується,
зокрема, діяльністю
“славетного” співака
Мітуси, чудового
скульптора Авдія,
ряду талановитих
художників і
літописців.

Значне місце в культурі Галицько – Волинського князівства

займав іконопис. Він розвивався під впливом київського,

який тут високо цінувався.

Найдавніші збережені ікони Галичини відносяться до XIII ст.
Безцінною пам’яткою є “Покрова”, що зберігається у
Київському державному музеї українського мистецтва.

Київський державний музей українського
мистецтва

Унікальною є композиція цієї
ікони, що не має прямих
паралелей у давньоруському і
візантійському мистецтві. На
відміну від всіх інших ікон на
цю тему в давньогалицькій
богородиця зображена з
дитиною в лоні, а
дугоподібний покрив над нею
нагадує завісу, зображену на
іконі в константинопольському
Влахернському храмі.

Влахернський храм

“Покрова”, ХІІІ ст., Галичина

Культ “Покрови”
асоціювався з ідеєю
захисту від
зовнішніх ворогів.

Цікава
іконографічною
схемою і
кольоровою
гамою, галицька
ікона дуже
недосконала по
техніці живопису.

Очевидно, це примітивна копія з оригіналу,
що є переробкою влахернської ікони.

Наявність такого роду копій свідчить про
те, що вже в першій половині ХІІІ ст.
станковий живопис став масовим жанром.

Станковий живопис – це рід живопису, твори
якого мають самостійне значення і
сприймаються незалежно від оточення.
Буквально — живопис, створений на станку
(мольберті).

З робіт художників високого професійного рівня
збереглася ікона Богоматері-Одигітрії кінця ХІІІ-
ХІV ст. із Покровської церкви м. Луцька
(зберігається в Київському державному музеї
українського мистецтва).

Назву "Одигітрія” пов'язують як
з чудесами прозріння сліпих у
образу, так і з походженням
ікони з монастиря Одегон.

Ікона Богоматері-Одигітрії
кінця ХІІІ-ХІV ст.

Галицьке образотворче мистецтво ХІV ст. гідно
представляє відома ікона Юрія-змієборця на
чорному коні ( зберігається у Львівському
державному музеї українського мистецтва).

Львівський музей українського мистецтва

Ікона Юрія-змієборця немає нічого зайвого.
Ритм ліній і чітко обмежених кольорових
плям підпорядкований єдиному художньому
задуму: створити образ безстрашного воїна,
вірного своєму обов’язку. На ясно-сірому тлі
виділяється темний силует коня з
вершником і червоний плащ воїна.
Надзвичайне сполучення динамізму і
гармонійної врівноваженості окремих
елементів композиції говорить про
майстерність художника.

Ікона Юрія-змієборця, ХІV ст., Галичина

Пам’яткам Галицько-Волинського князівства
властива індивідуальна манера окремих майстрів,
лаконізм і цілісність композиції, стриманість колориту
й одночасно вміння користуватися кольоровими
контрастами, емоційна насиченість образу-символу.