Скачать бесплатно презентацию Історія розвитку менеджменту - Економіка - Презентації на українській мові

Главная » Презентації на українській мові » Економіка

Історія розвитку менеджменту

Історія
розвитку
менеджменту

План лекції

Передумови виникнення науки
менеджмент

Ранні теорії менеджменту

Інтегровані підходи до управління

Сучасні напрямки розвитку науки
управління

Сучасні принципи і методи
менеджменту (самостійно)

1. Передумови виникнення науки
менеджмент

Управління як сфера людської
діяльності виникло разом із
формуванням соціуму – сукупності
людей, що існують, певним чином
взаємодіючи між собою у процесі
спільного виконання тих чи інших
робіт.

Визначальним етапом у розвитку
управління стало зародження і
становлення державності.

У історичному контексті теорія
управління виділяє п’ять значних
стрибків у становленні
управлінської науки, які виводять її
на новий етап розвитку.

Перша управлінська революція

Характеризується як релігійно-комерційна і
пов’язується із виникненням писемності у
давньому Шумері (V-ІІІ тисячоліття до н.
е.).

Вважається, що це сприяло виникненню
особливої касти жерців-бізнесменів, які
вели діловий перепис і комерційні
розрахунки.

Письмова фіксація ділових угод підвищувала
їх надійність і захищеність.

Перші приклади свідомого управління
належать до V—III тисячоліть до н. є. Це було
зафіксовано на глиняних табличках, що
дійшли до наших днів і засвідчили існування
певного регламенту управлінської діяльності у
Давньому Єгипті та Шумері.

Виникнення менеджменту як галузі знань

Друга управлінська революція

Називається «світсько-адміністративною»
і пов’язується з діяльністю вавилонського
царя Хамурапі (1792-1750 рр. до н.е.).

Він опублікував збірку законів управління
державою для регулювання суспільних
відносин між різними соціальними
верствами населення, завдяки яким
посилювався контроль і відповідальність
за виконання робіт.

Третя управлінська революція -

«виробничо-будівельна». Вона
відноситься до царювання ассирійського
правителя Навуходоносора (605-562 рр.
до н.е.).

Саме тоді будівельні роботи набули
величезного розмаху і вимагали
посилення контролю за діяльністю у сфері
виробництва і будівництва. Такий контроль
здійснювався з боку держави.

Арістотель(384-322до н. е. )

Він заклав основи вчення про
домашнє господарство
(праобраз політичної
економії), наголошував на
необхідності розробляти
«панські науки», які б
розвивали у рабовласників
навички спілкування з
рабами, мистецтво
управління ними.

Виникнення менеджменту як галузі знань

Платон (427—347 pp. до н.е.)

У «Політичних діалогах»,
«Республіці» і «Законах»
виклав теорію «ідеальної
держави». Він розглядав
управління як науку про
умови існування людей і
доводив, що управління є
важливим елементом
системи життєзабезпечення
суспільства.

Виникнення менеджменту як галузі знань

У розвиток науки управління істотний внесок зробили мислителі
Давньої Греції.

Так, Сократ (469—399 pp. до
н.е.), наголошував на
важливості поділу праці та
спеціалізації. Завдання
управління вбачав у тому,
щоб кожна людина була на
належному місці. Він та інші
давньогрецькі філософи
стверджували, що причиною
бідності суспільства, як
правило, є відсутність умілого
керівництва.

Нікколо Макіавеллі (1469—1527)

У книзі «Правитель» він
сформулював власні рекомендації
щодо організації управління
державою, норми поведінки
керівників:

“Монарх мусить бути одночасно і
людиною і звіром, і левом і
лисицею”.

Виникнення менеджменту як галузі знань

Четверта управлінська революція

Відноситься до періоду зародження
капіталізму і стрімкого індустріального
розвитку європейської цивілізації
(ХVІІ-XVІІІ ст.)

ЇЇ головним результатом стало виникнення
професійного управління. Велика заслуга у
цьому належить А. Сміту, Р. Аркрайту, Р.
Оуену, Ч. Бебіджу та ін.

П'ята управлінська революція
«бюрократична»

Наука управління як цілісна система із своїм
категорійним апаратом, принципами,
рекомендаціями виникла лише у ХХ ст.

В її основу була покладена концепція «раціональної
бюрократії»

Ефективне управління – це:

формування ієрархічних структур,

розподіл управлінської праці,

чітке визначення посадових обов’язків,

встановлення відповідальності менеджерів за їх
виконання.

Менеджмент як наукова система

виник в часи промислового розвитку

в кінці XIX - початку XX ст.у США

Риси цього періоду :

масове виробництво та масовий збут;

поява великих корпорацій тощо.

Найважливішою умовою виникнення та
розвитку менеджменту історично стало
використання наукових методів
управління підприємством.

Справжня наука та, яка вказує шлях
для повноцінної професійної
практики, - це більше, ніж технічні
прийоми, формули, закони.

2. Ранні теорії менеджменту

Еволюція управлінської думки

Класична теорія (підхід)

менеджменту

Цей підхід включає дві школи:

школу наукового управління;

адміністративну школу (класичну
теорію організації).

Школа наукового управління

Діяльність даної школи було спрямовано на
дослідження проблем підвищення
продуктивності праці робітників
(операційних виконавців) шляхом
удосконалення операцій ручної праці.

Засновниками школи були:

Ф. Тейлор («Принципи наукового
управління»,1911р.),

Френк та Ліліан Гілбрет, Генрі Форд, Генрі Гантт.

Школа наукового управління
(раціоналістична)

Засновники:

Фредерік Тейлор (1856—1915)

Підвищення продуктивності праці і
обсягів виробництва відбувається за
рахунок систематичного
стимулювання працівників

Виникнення науки управління. Школи управління

Френк Б. Гілберт (1864–1924) та
Ліліан М. Гілберт (1878–1972)

Генрі Гант (1861–1919)

Здобутки школи наукового управління:

обґрунтоване нормування праці,
включаючи необхідність відпочинку та перерв
(реалістичних завдань);

доведення необхідності відбору робітників
для виконання певних операцій, а також їх
навчання;

впровадження практики стимулювання
кращих результатів робітників-виконавців;

відокремлення управлінських функцій від
фактичного виконання робіт.

1841-1925

Анри Файоль

Представники цієї школи:

А. Файоль,

М. Вебер,

Л. Урвік,

Ч. Бернард

Дана школа опрацьовувала
підходи до удосконалення
управління організацією в цілому

Найвидатніші представники:

Школа адміністративного управління

Виникнення науки управління. Школи управління

Анрі Файоль (HenriFayol) (1841–1925)

Честер Бернард (Chester Barnard) (1886-1961)

Вони намагалися вирізнити загальні
характеристики та закономірності управління
організацією загалом.

Метою їх досліджень було визначення
універсальних принципів управління,
дотримуючись яких організація досягатиме
успіху.

Засновник:

Школа раціональної бюрократії

Макс Вебер (1864–1920)

Народився в Німеччині, в багатій родині,
яка мала впливові соціальні та політичні
зв'язки. Досяг видатних результатів у
соціології, релігії, економіці та політиці. Був
визнаним одним з провідних вчених свого
часу. Вебер передбачав неминучість
поширення великомасштабних організацій.
Збільшення кількості потужних
промислових підприємств потребувало
змін і модернізації в адмініструванні.

Виникнення науки управління. Школи управління

Здобутки адміністративної школи:

детальне дослідження основних функцій
управління;

опрацювання принципів побудови
структури організації та управління
працівниками.

Недоліки адміністративної школи:

помилковість пошуків універсальних
принципів управління;

ігнорування соціальних аспектів
управління.

Універсальні принципи управління

1. Поділ праці

2. Повноваження і
відповідальність

3. Дисципліна

6. Підпорядкування
особистих інтересі
організаційним

7. Централізация

4. Єдність
роспорядництва

5. Єдність керівництва

8. Цілі взаємодії

12. Рівність

11. Стабильність
персоналу

10. Порядок

9. Винагорода

персоналу

13. Корпоративний дух

14. Ініціатива

Поведінкова (неокласична) теорія

менеджменту.

Поведінкові теорії менеджменту виникли як
реакція на недоліки класичних теорії.

Ліліан Гілбрет «Психологія управління»,
1914;

Елтон Мейо. “Результати Хоуторнських
експериментів”

Мері Паркер Фоллетт (Mary Parker Follett)
(1868–1933)

Поведінковий підхід до менеджменту
включають в себе дві школи:

школа людських відносин.

школа організаційної поведінки.

досліджувались проблеми індивідуальної психології,

поведінки індивідуума в організації, та його мотивація.

Виникнення науки управління. Школи управління

Елтон Мейо (Elton Mayo) (1880–1949)

Школа людських відносин

Найвидатніші представники:

Виникнення науки управління. Школи управління

Школа людських відносин

Абрахам Гарольд Маслоу

(Abraham Maslow)(1908–1970)

Дуглас МакГрегор

(Douglas McGregor)(1906–1964)

Основные положения:

Поведение человека на работе и
результаты его труда напрямую зависят
от того, в каких социальных условиях он
находится на работе

Мотивы поступков людей – их
потребности, которые могут быть
удовлетворены с помощью денег

Если руководство проявляет большую
заботу о работниках, то уровень их
удовлетворенности возрастает, что
ведет к увеличению
производительности труда

Школа організаційної поведінки

Її представники концентрували увагу на
вивченні типів групової поведінки, на
розумінні організації як складного
соціального організму, який знаходиться
під впливом певних уявлень, звичок,
конфліктів, культурного оточення тощо.

В загальних рисах основна мета обох шкіл:
підвищення ефективності організації
шляхом підвищення ефективності
використання її людських ресурсів.

Кількісний підхід (школа науки управління)

Теоретики цієї школи розглядали управління
як систему математичних моделей та
процесів.

“ Управління є певним логічним процесом,
який можна відобразити за допомогою
математичних символів та
залежностей”.

Основний внесок - спрощення управлінської
реальності за допомогою математичних
моделей.

3. Інтегровані підходи до управління

Процесний підхід

Управління розглядається як серія
взаємопов’язаних дій (функцій
управління), які реалізуються у певній
послідовності. Таким чином, процес
управління є загальною сумою усіх
функцій та підфункцій.

Об’єктом досліджень є - безперервний
процес виконання взаємопов’язаних
функцій управління організацією.

Системний підхід

Організація розглядається як система у
єдності частин, з яких вона складається,

та зв’язків із зовнішнім

середовищем.

Об’єктом досліджень

системного підходу є

елементи внутрішнього

та зовнішнього середовища

організації.

Ситуаційний підхід

Даний підхід визнає, що специфічні прийоми,
які використовує керівник повинні
змінюватися залежно від ситуації.